Резолюція ІV Всеукраїнського з’їзду третейських суддів

місто Київ, 4 листопада 2016 року 

Учасники з’їзду визнають необхідність об’єднання зусиль для розвитку в Україні третейського способу вирішення спорів, та вжиття дієвих заходів для того, щоб він зайняв гідне європейської держави місце серед інших юрисдикційних механізмів захисту прав, у взаємодії з національною судовою системою. 

Звертаємося до Уряду України, Президента, парламентарів, з проханням приділити належну увагу розробці та прийняттю проарбітражного законодавства, спрямованого на розвиток якісних, авторитетних постійно діючих третейських інституцій, паралельно з впроваджуваними заходами з судової реформи. 

Законодавство про третейські суди, та процесуальне законодавство має бути вдосконалене, відповідно до європейських стандартів та кращих світових практик, зокрема у таких напрямках: 

- Компетенція третейських судів має охоплювати сферу цивільних та господарських спорів, за виключенням обмеження спорів, обтяжених публічним елементом (участю державних органів). 

- Має забезпечуватись незалежність третейських судів та суддів від будь-якого стороннього втручання, як з боку держави так і її органів, так і впливу будь-яких окремих бізнесових чи політичних утворень. 

В свою чергу, учасники з’їзду приймають зобов’язання об’єднатися, та через Третейську палату України забезпечити процес напрацювання ініціатив з вдосконалення законодавства, спрямованого на забезпечення суспільства якісними, професійними, неупередженими послугами альтернативного вирішення спорів. 

Окреме занепокоєння викликають ініціативи подальшого обмеження компетенції третейських судів, та пропозиції охоплення цими обмеженнями сфери міжнародного арбітражу, що є неприпустимим в умовах необхідності посилення внутрішнього та міжнародного арбітражу, як ключових юрисдикційних інструментів захисту бізнесу, та важливої складової інвестиційної привабливості держави. Пропозиції таких обмежень містяться в оприлюднених на сайті Ради з судової реформи при Президенті України проектах Господарського процесуального та Цивільного процесуального кодексах, які проходять громадське обговорення. 

Вважаємо, що, оскільки процесуальні закони безпосередньо зачіпають питання розвитку третейського розгляду, та містять положення, що закріплюють функцію судового контролю за арбітражем, їх подальша розробка та вдосконалення має відбуватися за участі, у відповідній частині, третейських суддів та арбітрів міжнародних арбітражів. 

Учасники з’їзду вітають реформу вищої судової інстанції країни – Верховного Суду, і закликають суддів при здійсненні правосуддя належним чином застосовувати засоби судового контролю за третейським розглядом, з врахуванням законодавства, практики та рекомендацій Європейського Союзу, та керуватися верховенством права. Ми сподіваємося, що суди зможуть забезпечити належний якісний судовий контроль, та сприятимуть формуванню судової практики, спрямованої на підтримку високих світових стандартів арбітражу. 

Окремо наголошуємо, що третейський розгляд є договірним інструментом, та має ґрунтуватися на обопільній згоді сторін вирішувати спори, що можуть виникнути з договірних відносин, в третейському суді. Неприпустиме нав’язування третейської угоди однією стороною договору іншій. 

Третейський розгляд має здобути популярність в суспільстві виключно через безумовну якість, відповідальне ставлення, незалежність, професійність третейських суддів, за належного сприяння розвитку системи третейських судів з боку всіх гілок державної влади.